Oops! It appears that you have disabled your Javascript. In order for you to see this page as it is meant to appear, we ask that you please re-enable your Javascript!

“Основи спонтанної прози” Керуака

автор: Джек Керуак

НАЛАШТУВАННЯ Об`єкт поміщається перед свідомістю або у реальності для замальовки з натури (наче пейзаж, чашка чаю чи старече обличчя) або до пам’яті для нарису із наявних там ознак його образу.

ПРОЦЕС Для чистоти мовлення темп — основа, тож мова нарису має  витікати зі свідомості безперервним потоком таємно особистих ідеяслів, наче видування (подібно до джазової імпровізації) свого суб’єкту опису.

МЕТОД Жодних крапок між частинами речень-структур що зараз довільно пронизуються брехливими двокрапками та непотрібними зазвичай лячними комами—лише енергійне довге тире розділу усного мовлення (як набір повітря джазовим музикантом між видуванням музичних фраз)—«паузи розмірності є сама сутність мови»—«відчутні нам межі звуків»—«спосіб записати сам час» (Уільям Карлос Уільямс)

ОХОПЛЕННЯ Замість «вибіркової» виразності слідуй за вільними (асоціативними) коливаннями  свідомості у морях видувань-імпровізацій, плавай у мовному морі не керуючись більше нічим окрім ритмів усного дихання щоб від кожної фрази ніби кулак об стіл, бах! (довге тире)—Дми якнаймога сильніше—пиши якнаймога глибше, закидаючи гачок на свою глибину, задовільни в першу чергу себе, а читача вже з цим не омине телепатичний шок та змістохвилювання під впливом тих самих людських керівних законів свідомості.

ЗВОЛІКАННЯ З ПРОЦЕСОМ Замість пауз на роздуми про доцільність слова лише інфантильне порнографічне нагромадження слів до настання відчуття задоволеності, що чудово доповнить думку ритмом відповідно до Великого Правила темпу.

ТЕМП Ніякої каламуті немає в потоках часу та законах його протікання—драматично шекспірівськи потребуй висловитись зараз на власний манер або замовчи довіку—ніяких виправлень (окрім очевидних раціональних помилок, типу імен чи вставок із розрахунку коли йдеться про редактуру, не творчість).

ЦЕНТР УВАГИ Почни замість упереджених уявлень про словесне описання образу з дорогоцінного зацікавлення його станом у момент написання, і пиши вільно плаваючи у мовному морі на межі свободи та виснаження—Не зволікай на роздуми без підтекстових та поетичних причин. Ніколи не зволікай для «покращення» або закріплення вражень, найкраще письмо завжди надболісне швидко вирване із теплої та безпечної колиски свідомості—відбий свою пісню самості, дми!—зараз!—твоє завжди лише твоє—«добре»—або ж «погане»—завжди чесне («звеселяюче»), спонтанне, «сповідальне», цікаве, бо не «роблене». Роблене —  штучне.

СТРУКТУРА РОБОТИ Сучасні чудернацькі структури (наукова фантастика тощо) проростають із мертвої мови, «різність» їхніх тем дає лише ілюзію «нового» життя. Грубо кажучи треба дотримуватись потокового обдування предмету, наче обмивання каменя рікою, у думкозапливі над перлинним центром необхідно (одноразово оббігши його думкою) знайти самий стрижень, в якому те що було ледь відчутним «початком» стане гостронеминучим «кінцем» і мова стиснеться уздогін аби з плином часу перегнати роботу, за законами Великої Форми, до завершення, останніх слів, останніх струмків—Кінцем є Ніч.

МЕНТАЛЬНИЙ СТАН За можливості пиши у напівприсутності «несвідомо» (подібно до пізнього «письма в трансі» Єйтса) дозволяючи підсвідомості диктувати власну розкуту зацікавленістю даність такою «сучасною» мовою яку  цензуруватиме свідоме мистецтво, пиши схвильовано, швидко, з вибиваюче-пишучими спазмами, слідуючи (від центру до краю) законам оргазму, «затуханню свідомості» Рейха. Вийди назовні зсередини—розслабся та кажи.

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.